Трініті є однією з найбільших річок Техасу, що проходить вздовж всієї території штату. Вона бере початок на крайній півночі Техасу з трьох приток: Іст-Форк, Елм-Форк і Вест-Форк, а її довжина становить 710 миль. Детальніше про історію річки та її роль для міста далі на dallas-name.
Історія походження назви річки
Вважається, що спершу річка мала назву Аркікоса, яку отримала ще від індіанців. Згодом у 1687 році французький дослідник Робер Кавельє де Ла Саль під час дослідження місцевості назвав річку Riviere des Canoës, що з французької означає “річка каное”. Щоправда, ця назва не прижилася. Але вже через три роки сюди приїхав іспанський дослідник Алонсо де Леон, який найменував річку La Santísima Trinidad, що перекладається як “Пресвята Трійця”. Дослідник обрав таку назву тому, що відкрив її за два дні до свята Пресвятої Трійці, а для іспанських католиків було нормальною практикою пов’язувати назви пам’ятних місць із релігією.
Як на Трініті намагались розвивати судноплавство
Як і в багатьох інших містах, де протікають річки, мешканці Далласа намагались максимально використовувати потенціал водойми та розвивати водний транспорт. Ще у 1830-х роках по річці курсували невеликі човни, якими доставляли бавовну, цукор, шкіру, бакалію, одяг тощо. Проте часто їхньому руху заважали корчі, піщані коси чи мілке дно, оскільки річка сама по собі є неглибокою. У 1850-х роках було проведено велике дослідження Трініті, згідно з яким встановили, що у нижній частині річища курсувало сім пароплавів, а річка є достатньо повноводною для судноплавства.
З розвитком залізниці у Далласі на початку 1870-х років попит на водний транспорт став знижуватись. Проте через високі залізничні тарифи на Трініті намагались продовжувати розвивати судноплавство та перетворити Даллас на портове місто.
У 1892 році по річці пустили корабель Snag Boat Dallas of Dallas для розчищення сміття. 
Це дозволило проплисти пасажирському пароплаву під назвою HA Harvey Jr. Це було резонансною подією, яку висвітлювали на перших сторінках газет. Даллас переконав Конгрес дослідити Трініті та визначити, де встановлення шлюзів та дамб допомогло б зробити її судноплавною.
На початку 1990-х років було завершено будівництво першого шлюзу та дамби в 13 милях від Далласа. Але зрештою Конгрес так і не прийняв проєкт.
Чи є Трініті загрозою для Далласа
Попри те, що річки у містах приносять багато користі, вони також можуть становити й небезпеку. Так, Трініті кілька разів виходила з берегів у 1844, 1866, 1871 і 1890 роках, але найбільших збитків завдала повінь 1908 року. Ширина річки збільшилась до 2,4 кілометра, глибина сягала 16 метрів. Тоді загинуло 5 людей та ще близько 4 тисяч жителів міста втратили свої будинки. Також загинуло кілька сотень голів худоби, а запах від їх трупів ще довго зберігався у місті, коли вода відійшла.
Даллас на три дні залишився без світла та зв’язку, втратив залізничне сполучення. Переміщатись містом можна було лише на човнах. Найсильніше постраждав Західний Даллас. В загальному було завдано збитків на 2,5 мільйона доларів США.
Аби запобігти повторній трагедії місто найняло німецького містобудівника Джорджа Кесслера, який розробив “План Кесслера”, що передбачав будівництво системи дамб, які б направляли річку, перебудову вулиць та залізниці. Більшість ідей були втілені до 1930-х років.
Внаслідок повені також був зруйнований дерев’яний міст, що з’єднував Даллас та Оук-Кліфф, який тоді був окремим районом. Тоді видавець газети Dallas Morning News Джордж Б. Ділі запропонував побудувати бетонний міст. Новий міст Оук-Кліфф (нині Віадук Х’юстон-стріт) через річку Трініті було завершено в 1912 році. На той час віадук був найдовшою бетонною спорудою у світі.