На початку 1900-х років бавовняна фабрика McKinney Cotton Mill була одним з найрозвинутіших підприємств Далласа. На ній працювали сотні містян. Через це навколо фабрики поступово було розбудовано справжнє окреме містечко, в якому панували стабільність, спокій та розуміння. Місцева громада мала власну школу, спортивну команду, оркестр та центр відпочинку. Але з роками фабрика суттєво зменшила своє виробництво, тому настав період занепаду й для всього району. Далі на dallas-name.
Історія бавовняної фабрики на околиці Далласа
У 1889 році місцеві газети почали просувати в суспільство ідею побудови нового текстильного підприємства на околиці Далласа. Це було пов’язано з тим, що зростав попит на бавовну, яку вирощували в сусідніх округах. Заручившись фінансовою підтримкою місцевих підприємців, містяни почали будівництво бавовняної фабрики. У 1910 році вона вже почала працювати.
Успіх фабрики був надзвичайним, адже в ті роки бавовна дійсно була справжньою рушійною силою економіки Техасу. McKinney Cotton Mill була однією з двох найкращих текстильних фабрик на захід від Міссісіпі, де виготовляли кольорову тканину з принтом. А вже на початку 1960-х років вона стала найбільшою фабрикою у світі з виробництва джинсової тканини.
Можливості для робітників
Згідно з документацією, станом на 1933 рік на фабриці працювали понад 500 людей. Хоч більшість робітників були з Далласа, деякі приїжджали до міста у пошуках гарної роботи та кращого рівня життя. Оскільки в ті роки суспільство страждало через прояви расової дискримінації, то майже всі робітники були світлошкірими. Досвідчені ткачі заробляли на підприємстві від 8 до 12 доларів на тиждень. Річний фонд заробітної плати фабрики складав 1,6 мільйона доларів.
Ще однією з переваг McKinney Cotton Mill був покращений правовий захист на робочому місці. Тому на підприємстві не працювали діти та підлітки, яким було менше ніж 15 років. Хоча тоді подібна практика була дуже поширена на інших текстильних підприємствах. Крім того, на бавовняній фабриці поруч з Далласом працевлаштуватися могли навіть жінки. До 1933 року представниці прекрасної статі складали 40% всієї робочої сили McKinney Cotton Mill.
Успішна громада
Разом з McKinney Cotton Mill процвітала і вся громада, що побудувала все своє життя навколо підприємства. До 1927 року до фабричного комплексу входили: млин, адміністративна будівля, три склади, водонапірна вежа, ставок-охолоджувач, бетоноване водосховище, пансіонат, конференц-зал та майже сто житлових будинків. Хоч житлові споруди для співробітників і були невеликими за розміром, вони мали сучасний мінімалістичний дизайн та просторе подвір’я.
Мешканці Далласа, що прийняли рішення присвятити своє життя цій громаді щоденно працювали не тільки над розвитком самої текстильної фабрики, а й займалися доброустроєм громади. Десятиліттями сусідські об’єднання мали власні спортивні команди, музичний оркестр, місцеві магазини, церкви та багато інших необхідних для якісного життя локацій.
Сучасники з сумом говорять про спогади своїх предків, що жили в ті часи.
Коли фабрика McKinney Cotton Mill припинила свою роботу, її території на певний час стали зовсім безлюдними. Згодом на них почали відкриватися ресторани та кафе, де проводилися чи не найгучніші весілля, дні народження та інші свята. Так, наприклад, на початку 2000-х років містяни обожнювали традицію проводити церемонії з обітницями біля самісінького млина. Але і це не допомогло повернути місцевість до колишнього ритму життя. У 2023 році міська влада Далласа виступила з пропозицією відновити діяльність McKinney Cotton Mill, а на місцях старих маленьких будиночків, що колись належали робітникам, здійняти нові багатоповерхові будинки.
