Недарма кажуть, що Даллас – справжній рай для тих, хто полюбляє містику та моторошні історії. Навіть ті, хто почали жити у місті нещодавно, можуть поділитися купою загадкових легенд та показати багато місць, один погляд на які вже викликає мурахи по всій шкірі. Найцікавіше те, що ці історії мають багаторічне коріння, що йде через декілька поколінь предків. Це робить місто ще більш привабливим та цікавим. Далі на dallas-name.
Будинок Міллермора
Дивлячись на цю історичну пам’ятку вдень, здається, що навколо неї не може відбуватися нічого містичного. Але ті, кому довелося побачити “нічне життя” будинку, й досі не можуть оговтатися.
Цей величезний маєток належав Вільяму Міллермору та його родині. У 1847 році Вільям Міллемор переїхав до Техасу з Кентуккі. Перший його будинок був зовсім невеликим, проте з його вікон можна було побачити Даллас. Оговтавшись після переїзду, чоловік швидко зайнявся розвитком власного бізнесу. Коли справа почала приносити гроші, серед містян його стали називати одним з найбагатших плантаторів бавовни. Щоб ствердитися ще більше, Вільям почав будівництво власного будинку. Коли у 1861 році маєток був готовий до життя, Міллермор вперше одружився. Його родину одразу відзначили дивною та відлюдькуватою. Не змінилося ставлення до Вільяма й коли він одружився вдруге і втретє. Але з цього моменту й почалися містичні ситуації. Друга дружина Вільяма, Мінерва, померла вдома через невиліковну хворобу. Згодом у цих же стінах не стало третьої дружини, Емми, під час пологів.
Згідно з легендами, що вирують навколо цього будинку, у ньому й досі живуть неспокійні духи. Речі самі змінюють своє положення, чути дивні звуки та і загалом відчуття у всіх відвідувачів маєтку неприємні. Наче їм тут зовсім не раді. Деякі містяни, яким довелося побувати поруч з ним вночі, кажуть, що бачили світло в одній з кімнат. А волонтери, що займаються охороною цієї історичної пам’ятки, стверджують, що з невідомих причин в одній з дитячих кімнат завжди холодно, наче у льосі.
Дівчина в білій сукні коло озера Вайт-Рок
Наступна історія змусить здригнутися всіх тих, хто вірить у привидів. Озеро Вайт-Рок, що у Далласі, вдень приваблює кожного, хто проходить повз. Але як тільки сонце сідає, містяни намагаються не наближатися до нього.
Це пов’язано з міською легендою, що виникла у 1960-х роках. Начебто однієї ночі по трасі поблизу озера проїжджала молода пара. Їх зупинила дівчина у білій сукні та попросила підвезти додому. Хлопець з дівчиною погодилися, але коли вже майже приїхали за вказаною адресою, то з жахом помітили, що їхня попутниця дивним чином зникла. Замість неї на задньому сидінні залишився тільки мокрий слід. Вирішивши розібратися у ситуації, пара все ж таки добралася до вказаного дівчиною будинку. Двері їм відчинив чоловік похилого віку, а на питання про дівчину у білій сукні він відповів, що за описом вона дуже схожа на його доньку. І начебто все можна було пояснити, але річ у тому, що вона загинула багато років тому, потонувши в озері разом зі своїм чоловіком. Після цього ще багато пар розповідали, що їх поруч з озером намагалася зупинити невідома дівчина у білій сукні.
Моторошною історією цікавилися дослідники міста, що спеціально вивчали історію. Але ніхто з них так і не знайшов жодного запису про тих, хто потонули в озері у ті роки. Схожі легенди про водойми та дівчину в білій сукні є і в інших містах. Наприклад, в Огайо та Мічигані. Але оскільки мешканці Далласа полюбляють містику, то всіляко намагаються доводити та підтримувати таємничі історії навколо озера Вайт-Рок.
Парк Флаг Пол Гілл
Історія парку Флаг Пол Гілл почалася у 1900 році. Тоді його використовували як військовий полігон. Оскільки раніше не звертали увагу на прояви містичного, то спокійно ставилися й до дивних смертей, що відбувалися на території полігону. Але з часом відчуття присутності когось, кого не бачать очі, стало важко приховати.
Однією з найпопулярніших історій про привидів парку Флаг Пол Гілл стала згадка про молодого солдата, якого вбили під час виконання одного із завдань. Як кажуть місцеві старожили, це сталося прямо на території парку. З того часу його дух ходить алеями у пошуках того, хто забрав його життя. Деякі стверджують, що на власні очі бачили юнака у формі, що стояв на одному з пагорбів Флаг Пол Гілл. Інші навпаки запевняють, що дух військового ніколи не показується іншим. Мовляв, людина може тільки відчути його присутність або почути дивні звуки. Також знайшлися й ті, хто розповідали про страшні крики та тупіт, джерело яких неможливо було зрозуміти.
Хай там як, але парк Флаг Пол Гілл все одно залишається одним з найулюбленіших та наймальовничіших локацій Далласа. А говорячи про привидів, більшість мешканців Далласа жартома радять просто триматися від них якомога далі та поважати їхній простір.
Середня школа Лейк Хайлендс
Світла зовні, але з такою темною історією всередині – це можна сказати про середню школу Лейк Хайлендс у Далласі. У 1970-х роках в одній з авдиторій закладу загинула учениця. Її звали Елізабет.
Після цього трагічного випадку вже декілька поколінь дітей скаржаться на те, що вони помічають дивні речі. То хтось з учнів опиняється дивним чином закритий в авдиторії, то зникають речі викладачів, то починаються проблеми з електроенергією. Та найбільший жах охопив всіх присутніх у школі, коли під час репетицій в актовій залі на сцені невідомо звідки з’явилися мокрі сліди.
Колишній учень середньої школи Лейк Хайлендс, Бред Белл, зняв фільм “Світло привидів”. Його він присвятив пам’яті загиблої Елізабет. Взагалі чоловік не вірив у привидів та завжди скептично ставився до тих, хто їх боїться. Проте те, що стосується Елізабет, для нього зовсім інша справа. Белл впевнений, що якимось дивним чином навіть після смерті дівчина не може знайти спокій, а тому турбує й інших учнів. Особисто він жодного разу не бачив нічого дивного. Але чоловік впевнений, що така кількість учнів та викладачів не стала б піддаватися просто звичайним вигадкам.
Готель “Адольф”
Готель “Адольф” знаходиться в районі Даллас-Форт-Верт. Увагу туристів він привертає не тільки своєю величчю та багатством, а й містичними історіями, що поповнюються з кожним новим відвідувачем.
“Адольф” було споруджено у 1912 році Адольфом Бушем. Процес його будівництва припав на період найбільшого процвітання міста, тому з самісінького моменту відкриття до нього заїжджали виключно багаті та відомі постаті. Серед них були магнати, президенти та навіть королівські особи. Звичайні співробітники, що працюють у готелі у наш час, постійно скаржаться на дивні відчуття, що переслідують їх протягом зміни. Вони в один голос запевняють, що їм здається, що вони зайві у стінах готелю. Крім того, бували випадки, коли двері в готелі відкривалися самі по собі просто на очах у персоналу.
Але все це здається дрібницями у порівнянні з легендою про привид дівчини, що живе на 19 поверсі готелю. Існує розповідь про молоду дівчину, весілля якої мало пройти у готелі “Адольф”. Але наречений покинув її просто напередодні свята. Не витримавши зраду, вона закінчила життя самогубством в одному з номерів на 19 поверсі готелю. Гості та персонал готелю “Адольф” розповідають, що іноді там можна почути жіночий голос. Спочатку він щось говорить, поступово зривається на крик і починає плакати, а потім настає гробова тиша.
