Норман Борлоуг був відомим американським фітопатологом та батьком “зеленої революції”, який вивів нові сорти зернових культур, що допомогло врятувати світ від голоду. За ці зусилля він був нагороджений Нобелівською премією миру в 1970 році. Детальніше про здобутки вченого далі на dallas-name.
Ранні роки
Норман Борлоуг народився 25 березня 1914 року на родинній фермі неподалік містечка Креско штату Айова. Вже з семи років став допомагати вести господарство, займаючись землеробством і тваринництвом.
Початкову освіту здобув в однокімнатній сільській школі в окрузі Говард. Далі продовжив навчання в середній школі в Креско, де демонстрував гарні спортивні досягнення, особливо в боротьбі, прославившись на весь штат.
Після закінчення школи дідусь наполягав, аби Норман продовжував вчитись, а не застрягав на фермі. Тоді хлопець у 1933 році вступив до Університету Міннесоти й через деякий час долучився до вивчення лісництва. Отримавши через чотири роки ступінь бакалавра лісового господарства, Норман пішов працювати в Лісову службу Сполучених Штатів. Спочатку працював на дослідницьких станціях в Айдахо, а потім у Массачусетсі та Коннектикуті. Саме на цій роботі Норман Борлоуг вперше почув ідею фітопатолога Елвіна Стакмана щодо схрещування пшениці з іншими зерновими культурами, що може підвищити їх імунітет до іржі — грибкового захворювання, яке було однією з головних загроз пшеничних полів у Сполучених Штатах та інших країн світу. Тому згодом Норман повернувся в університет, аби здобути ступінь доктора філософії з патології рослин.
Виведення високоврожайних сортів пшениці
У 1944 році Норман Борлоуг переїхав до Мексики, аби взяти участь у Міжнародній програмі поліпшення пшениці, що спонсорувалась Фондом Рокфеллера. Основний напрям роботи Нормана був сконцентрований на виведенні сортів пшениці, стійких до стеблової іржі.
Зрештою цілей було досягнуто й нові сорти пшениці в поєднанні з машинними технологіями, добривами та пестицидами дозволили збільшити врожайність у десять разів, поклавши початок “зеленої революції”. А самого Нормана Боргауга охрестили її батьком.
Таким чином, якщо до появи цих технологій Мексика імпортувала майже половину об’єму пшениці, то тепер країна могла забезпечити не тільки своїх громадян зерном, а самостійно стала експортером у 1960-х роках. Ці технології стали використовувати й Сполучені Штати, що дозволило також вирощувати пшеницю на експорт.
Згодом у Мексиці був створений цілий Міжнародний центр покращення кукурудзи та пшениці (CIMMYT), що працював за підтримки фондів Рокфеллера та Форда та уряду Мексики. Керівництво науковим центром очолив Норман Борлоуг. Він працював тут наступні 30 років, протягом яких продовжував передавати знання юним вченим, селекціонувати сорти пшениці та кукурудзи, що поширилися по всьому світу.
Як “зелена революція” врятувала Індію
Коли здобутки Нормана Борлоуга облетіли весь світ, до нього стали також звертатись уряди інших країн, щоб розв’язати проблему нестачі продовольства.
Так було й з Індією, яка на початку 1960-х років опинилась на межі масового голоду внаслідок стрімкого зростання населення. Провівши необхідні дослідження, Норман Борлоуг вивів новий сорт рису IR8, який відрізнявся більшою врожайністю при вирощуванні з поливом і добривами. Згодом рис IR8 став вирощуватись на території всієї Азії.
Крім того, нові технології дозволяли значно скоротити сортове різноманіття рису в Індії. Якщо до “зеленої революції” їх нараховувалось понад 30 тисяч видів, то згодом залишилось кілька десятків найбільш врожайних сортів з гарним імунітетом до захворювань.
Останні роки
Останні роки свого життя Норман Борлоуг провів у Далласі, проте до самого кінця не переставав займатись наукою.Чотири місяці на рік він працював у Техаському університеті A&M, викладаючи міжнародне сільське господарство. Біолог помер у своєму будинку в Далласі від ускладнень раку.