The Dallas Arboretum and Botanical Garden

Далласький дендрарій і ботанічний сад — 66 акрів проєктованої природи над озером Вайт-Рок

Почнімо з чесного уточнення: це не міський парк. Дендрарій стоїть на землі, що належить місту Далласу, але керує ним неприбуткове Даллаське дендрологічне й ботанічне товариство, вхід платний, паркування оплачується окремо, а ворота зачиняються о п’ятій вечора. Натомість ви отримуєте 66 акрів невпинно пересаджуваної садової архітектури на південно-східному березі озера Вайт-Рок, зібраної навколо двох садиб кінця 1930-х років, із хмарочосами центру Далласа на протилежному боці води — наче хтось замовив цей краєвид як декорацію. Журнал Architectural Digest свого часу поставив цей сад другим у списку п’ятнадцяти найзахопливіших ботанічних садів світу — вище за Кірстенбош у Кейптауні й одразу після Версаля. Даллас відтоді тихо цим пишається.

Родзинки

• Будинок ДеГольєра — особняк на 21 000 квадратних футів у стилі іспанського колоніального відродження, завершений 1939 року для геофізика Еверетта Лі ДеГольєра за проєктом Денмана Скотта й Бертона Шутта; тринадцять кімнат і бібліотека приблизно на 1 750 квадратних футів. Внесений до Національного реєстру історичних місць і донині тримає на собі приозерну терасу саду.
• Дитячий сад пригод імені Рорі Меєрс — вісім акрів, сімнадцять інтерактивних галерей і близько 150 експонатів, відкритий 21 вересня 2013 року; теми — від біології рослин до погоди, енергії та фізики води, і споруджували це радше як науковий кампус, ніж як майданчик.
• Кленовий струмок Ненсі Рутчик — два акри затіненої улоговини з понад вісімдесятьма сортами японського клена, прорізаної струмком; найпрохолодніший куточок садиби в серпні й найбільш фотографований наприкінці листопада.
• Випробувальні сади — тут щороку тестують від 3 000 до 5 000 рослин, надісланих понад 150 селекційними компаніями світу, бо північнотехаське літо — один із найжорстокіших полігонів у країні: що вижило тут, виживе майже де завгодно.
• A Tasteful Place — їстівний сад на три з половиною акри з видом на озеро, відкритий 3 жовтня 2017 року, вартістю близько дванадцяти мільйонів доларів, за проєктом бюро SWA Group разом із Buchanan Architecture і садівником-консультантом П. Алленом Смітом; тут сад-фруктарня, декоративні овочеві грядки, трави й діюча навчальна кухня.
• Кольоровий сад Маргарет Елізабет Йонссон — шість із половиною акрів, які повністю викорчовують і пересаджують під кожну сезонну експозицію; тому та сама доріжка в березні — тюльпанове поле, а в жовтні — хризантемове.

Що всередині

Дев’ятнадцять іменних садів нанизані на Пасео-де-Флорес імені Ліди Банкер Гант — центральну алею, яку всі просто називають Пасео. Від неї відгалужуються затінені закутки, відкриті експозиційні клумби, дві історичні садиби та оглядові майданчики над озером. Рельєф тут працює по-справжньому: ділянка спадає до води, тож краєвиди то відкриваються, то зникають, а тінисті яри лежать унизу, тоді як квіткові партери — угорі, на відкритому сонці.

• Папоротева долина Юджинії Лефтвіч Палмер і Затоплений сад Мак-Касленда — обидва врізані в схил, обидва глибоко затінені й на кілька градусів прохолодніші за відкриті галявини.
• Жіночий сад — проєкт Жіночої ради Далласького дендрарію, спроєктований ландшафтним архітектором Морганом Вілоком і втілений місцевим фахівцем Ворреном Джонсоном: перша черга відкрилася у вересні 1997 року, друга — у березні 2006-го.
• Камелієвий сад Марти Брукс із приблизно двома сотнями камелій, які цвітуть у розпал зими, і Розарій Роуз Мері Гаггар із понад двома сотнями чайно-гібридних троянд.
• Алея лагерстремій, відкрита 1994 року й вимощена пенсильванським блакитним каменем, що веде від Пасео до Жаб’ячого закутка; її дерева замінили ті лагерстремії, які колись висадило саме подружжя ДеГольєрів.
• Будинок Алекса Кемпа, завершений 1938 року на сусідній ділянці у 22 акри, придбаній дендрарієм 1980 року — 8 500 квадратних футів, де змішані іспанський колоніальний стиль, англійський ридженсі й ар-деко.
• Пекановий гай, Сад родини Лей, Сад родини Босвелл, фонтан Фогельсона, подарований акторкою Грір Гарсон, і концертна сцена Мартіна Рутчика, на якій відбуваються літній та осінній концертні сезони.

Чим зайнятися і для кого

• Серйозним садівникам — Випробувальні сади фактично є публічною лабораторією жаростійких рослин, а таблички чесно повідомляють, який саме сорт пережив минуле техаське літо.
• Родинам із малими дітьми — Дитячий сад пригод здатен поглинути цілий ранок сам по собі; його експонати створені, щоб на них лазити, качати воду, крутити педалі, а не читати про них.
• Фотографам — приозерна галявина дає нічим не затулений кадр на панораму центру через відкриту воду, а сезонні експозиції ставлять саме з розрахунку на зйомку.
• Парам і старшим відвідувачам — затінені яри, чаювання в будинку ДеГольєра та кільцевий трамвайчик дозволяють оглянути садибу, не обходячи її всю пішки.
• Слухачам концертів — серія Cool Thursdays триває вже майже три десятиліття, а сцену на галявині підпирають ззаду озеро й силует міста.
• Шкільним групам і родинам на домашньому навчанні — екскурсії, позашкільні заняття та літні табори працюють цілорічно в межах освітньої програми.

Як дістатися і практичне

Дендрарій розташований у Східному Далласі, на південно-східному березі озера Вайт-Рок, недалеко від району Лейквуд і приблизно за п’ять миль від центру. Станції рейкового транспорту біля брами немає: найближча станція DART — White Rock Station на Синій лінії — за кілька миль на північ, тож майже всі приїжджають автомобілем або автобусом DART, який таки зупиняється біля входу. Паркування — на території й платне; вхід платний, причому в будні й у вихідні тарифи різні. Сад працює щодня з дев’ятої ранку до п’ятої вечора, а трамвайчики на сонячних батареях, подаровані 2012 року компанією Green Mountain Energy, вирушають на екскурсії о десятій, дванадцятій, чотирнадцятій і шістнадцятій. Візки для людей з обмеженою мобільністю видають безкоштовно в порядку живої черги, скутери можна орендувати, а в інформаційних кіосках тримають сенсорні наплічники для дітей із підвищеною чутливістю. На звичайний візит закладайте три-чотири години, на фестивальний день — цілий день. Тінь розподілена нерівномірно, і з червня до вересня це важливіше за все інше: папоротева долина, кленовий струмок, затоплений сад і пекановий гай справді прохолодні, тоді як кольоровий сад, їстівний сад і приозерні галявини — суцільне сонце. У липні й серпні робоча тактика така: бути біля брами о дев’ятій, обійти відкриті експозиції до одинадцятої й відступити вниз у тінь. Пікніки дозволені у відведених місцях, а в будинку ДеГольєра працюють ресторан і чайна кімната.

Коли відвідати

Весна — головна причина, чому сюди їдуть. Dallas Blooms — найбільший щорічний квітковий фестиваль Південного Заходу США, побудований на понад 500 000 весняних цибулинних і підкріплений сотнею з лишком японських вишень у пекановому гаю; він триває з кінця лютого до початку квітня, і на нього накладається цвітіння азалій. Літо перетворює відкриті партери на теплову пастку вже до одинадцятої ранку, тож дендрарій робить ставку на вечори: концертна галявина заповнюється на заході сонця, тоді як денний потік стікає в затінені яри. Осінь — другий пік: Гарбузове селище складають із понад 100 000 гарбузів, кабачків і патисонів, а японські клени в кленовому струмку тримають колір незвично довго, часто до грудня, бо північнотехаська осінь приходить за власним розкладом. Зима — сезон для знавців: камелії квітнуть із грудня до лютого, коли не цвіте більше нічого, натовпи зникають, а дванадцять скляно-алюмінієвих альтанок різдвяної експозиції світяться посеред оголеного саду.

Цікаво знати

Садиба починалася як Ранчо Енсіналь — маєток на 44 акри з діючою молочною фермою, який збудували Еверетт Лі ДеГольєр, геофізик, що доклався до винайдення сучасної сейсморозвідки нафти, і його дружина Нелл. Департамент парків і відпочинку міста Далласа викупив маєток, а 1984 року новостворене Даллаське дендрологічне й ботанічне товариство взяло його в управління; сусідній будинок Алекса Кемпа з його 22 акрами придбали ще 1980-го. Сад відкрився для публіки 1984 року з дрібкою нинішніх насаджень і розростався за рахунок пожертв, по одному іменному саду за раз — саме тому майже кожен його об’єкт носить чиєсь родинне прізвище. Два пізніші рішення змінили його характер. Виставка скла Чіхулі 2012 року вимагала прокласти постійну систему зовнішнього освітлення по всьому саду, а щойно це освітлення з’явилося, установа змогла замовити «Дванадцять днів Різдва»: дванадцять альтанок заввишки близько 25 футів, забраних у скло, зроблених приблизно з 25 963 фунтів алюмінію, з декораціями й костюмами, які виконали художники Далласької опери та майстерні Dallas Stage Scenery. Другим рішенням став Дитячий сад пригод 2013 року — проєкт вартістю близько шістдесяти мільйонів доларів, що перетворив експозиційний сад на науково-освітню установу. До 2016 року річна відвідуваність перевищила мільйон осіб.

Поради відвідувачу

• Купуйте квиток на конкретний час заздалегідь під час Dallas Blooms і осіннього фестивалю: вузьке місце — не сад, а паркувальний майданчик, і саме він заповнюється першим у вихідні зранку.
• Якщо термометр показує понад 35 °C, спершу проїдьтеся трамвайчиком по колу. За півгодини ви отримаєте всю схему саду, після чого пройдете пішки лише те, що справді хочете побачити.
• Дитячий сад пригод — це окремий світ у дальньому кінці території; плануйте його як самостійний візит, а не як зупинку дорогою до виходу, інакше тягтимете втомлених дітей через усю Пасео.

Питання й відповіді

Чи вхід до Далласького дендрарію безкоштовний? Ні. Вхід платний, а паркування оплачується окремо від квитка. Члени товариства проходять і паркуються без оплати, а сад бере участь у програмі Museums for All, яка дає суттєво знижений тариф відвідувачам із карткою EBT.

Наскільки він великий і скільки часу треба на візит? Шістдесят шість акрів і дев’ятнадцять іменних садів. Три-чотири години покривають основне коло в комфортному темпі; фестивальний день або візит із заходом у Дитячий сад пригод легко розтягується на цілий день.

Що саме і коли цвіте? Кінець лютого — початок квітня: тюльпани, нарциси, азалії та японські вишні під час Dallas Blooms. Травень і червень: троянди й багаторічники. Вересень — початок листопада: хризантеми й гарбузові композиції. Кінець листопада й грудень: колір японських кленів. Грудень — лютий: камелії.

Чи можна дістатися без автомобіля? Так, але не рейками. Автобусний маршрут DART зупиняється біля входу; найближча станція легкого метро White Rock Station на Синій лінії розташована за кілька миль, і від неї все одно доведеться пересідати на автобус або таксі.

Чи варто їхати в розпал літа? Лише якщо плануєте візит навколо спеки. Приїжджайте на відкриття, обійдіть відкриті експозиції до одинадцятої, а решту часу проведіть у папоротевій долині, затопленому саду й кленовому струмку. Вечірня концертна серія — значно вдаліша літня ідея, ніж денний обхід.

Чи зручно тут із візком або дитячим візочком? Здебільшого так. Пасео й основні доріжки вимощені та мають плавний ухил, візки видають безкоштовно в порядку живої черги, скутери можна орендувати, а трамвайчики пристосовані для крісел колісних. Частина ярових садів має сходи й крутіші схили.

Чим дендрарій відрізняється від парку Вайт-Рок-Лейк? Вони сусіди, і їх постійно плутають. Парк Вайт-Рок-Лейк — безкоштовна відкрита міська територія, що охоплює все озеро кільцевою стежкою. Дендрарій — огороджений ботанічний сад із квитками, який займає 66 акрів південно-східного берега того самого озера.

Чи можуть діти вільно бігати? У Дитячому саду пригод, створеному саме для цього, — так. В експозиційних садах клумби і є колекцією, тож персонал попросить на них не заходити.