Досвідчені бджолярі свою діяльність часто порівнюють з акторськими виступами на сцені. Мовляв, навіть тоді, коли всоте повторюють одні й ті самі дії, все одно хвилюються. Тому для того, щоб їхня робота була менш стресовою, проте залишалася плідною, вони вдаються до певних хитрощів. Детальніше про деякі з них читайте на dallas-name.
Особливості роботи пасічників у техаських містах

Штат Техас прихильний до бджіл, тому для багатьох його мешканців пасіки не просто хобі, а невіддільна частина життя та джерело прибутку. Щорічні опитування свідчать про те, що кількість зареєстрованих бджолосімей стрімко зростає, сприяючи розвитку цієї галузі.
Техас дійсно є чудовим місцем для бджільництва, адже на те є декілька причин. По-перше, вагому роль відіграє розмір штату, в якому вміщується розмаїття сільськогосподарських культур. По-друге, техаські фермери, представники влади та інші політики розуміють всю важливість медоносних бджіл для екосистеми, тому всіляко підтримують представників цієї сфери.
Отже, ті жителі техаських міст, що хочуть займатися бджолярством, оточені найкращими умовами.
Люпин – улюблена квітка даллаських бджіл

Люпин називають національною квіткою міст штату Техас. Починаючи з ранньої весни побачити його можна буквально скрізь: вздовж узбіччя доріг, на галявинах серед інших польових квітів і т. д.
Про надзвичайну любов бджіл до люпину знають і даллаські пасічники, тому вже протягом багатьох років користуються одним секретом. Користуючись цим захопленням бджолярі розміщують пасіки якомога ближче до тих місць, де квітки зростають особливо рясно. Цю хитрість вважають локальною, адже вдаватися до неї можуть тільки мешканці певної території.
Встояти перед пахощами та красою люпину медоносні комахи аж ніяк не можуть. Багаті пилком квіти є для них важливим джерелом енергії. Крім того, особливості будови самої квітки люпину сприяють тому, що бджоли з легкістю отримують поживні речовини.
Тонкощі реєстрації пасік, про які розповідають бджолярі
Розуміння законодавчих вимог, які поширюються на даллаських пасічників, має дуже важливе значення. Тому перед тим, як початківці вирішать вкладати кошти у розвиток справи, більш досвідчені бджолярі радять їм дізнатися про певні тонкощі цієї діяльності.
У Сполучених Штатах Америки бджільництво контролюється на двох рівнях: державному та місцевому. Для Далласа державним органом є Техаська служба інспекції пасік (TAIS). Проте бджолярі з Далласа зазначають, що особливу увагу варто приділяти тим законам, з якими працює місцева влада. Адже саме за ними буде визначатися, чи можна встановити пасіку на певній ділянці міста.
За реєстрацію вуликів у Далласі платити не потрібно, адже це роблять абсолютно безкоштовно. Проте обов’язково варто знати, що у всіх містах штату Техас розташування пасік вважається комерційною таємницею. Тому місцеві бджолярі радять нікому не поширювати дані про місцеперебування вуликів.
За вимогами бджоляра санітарні служби міста можуть проводити перевірки. Під час них інспектор перевіряє пасіку на наявність хвороб або шкідників. Але досвідчені бджолярі діляться своїм секретом, завдяки якому їм вдається уникати цих перевірок. Бджолярі, до яких не приходив з перевіркою фахівець, можуть самостійно скласти декларацію про стан здоров’я їхніх пасік. Кажуть, що такий варіант підходить тим, хто не хоче витрачати гроші на чергову перевірку, але впевнений, що з його бджолами все добре. Санітарні служби безкоштовно проводять тільки екстрені перевірки. Такими вважаються ті виклики, коли господар неозброєним оком помічає, що бджоли у вулику або захворіли, або страждають через кліщів, моль та будь-яких інших шкідників.
