Вода є основою існування для всього живого. Впродовж історії людства постійно будувалися дамби та водосховища для того, щоб у суспільства був безпроблемний доступ до води. Без штучних водойм неможливо було б зводити міста, прокладати торговельні шляхи, забезпечувати базову гігієну та навіть просто втамовувати спрагу. Далі на dallas-name.
Разом із тим, як стрімко зростало населення Далласа, з’являлася потреба у збільшенні кількості водосховищ. Крім того, без постійного втручання не могли існувати й вже ті штучні водойми, які були – потрібно було змінювати їхню глибину та об’єм води.
Frasier Dam

Frasier Dam називають прихованою перлиною річки Трініті. За всю історію свого існування дамба та прилегла до неї територія переживали найрізноманітніші періоди: від розквіту, коли споруда тільки-но з’явилася, і до занепаду, коли Frasier Dam перетворилася на звичайнісіньке сміттєзвалище.
Для наших сучасників Frasier Dam – ідеальне місце для прогулянок на свіжому повітрі та серед природи. Проте було воно таким не завжди. Офіційне відкриття локації відбулося у вересні 2021 року після того, як територія навколо дамби тривалий період була засміченою відходами. Після того як пройшов процес очищення, міський ліс площею 116 акрів став зоною відпочинку. Тепер вздовж річки розташовані пішохідні та велосипедні доріжки, шляхи для катання на байдарках та ділянки з зеленим газоном, на якому проводять пікніки.
White Rock Lake

Водосховище White Rock Lake вважається одним з найпопулярніших в Далласі. Воно є обов’язковим місцем для відвідування кожного туриста, яке до того ж оточене десятками цікавих та водночас моторошних історій.
Будівництво White Rock Lake почалося в 1910 році. У ті роки місто активно розбудовувалося, тому нестача води відчувалася особливо гостро. Далласцям знадобилося трохи більше як рік, аби звести греблю та вугільну помпову станцію на річці Вайт-Рок-Крік. Спочатку струмок протікав через незабудовану сільську місцевість і сільськогосподарські угіддя, а його джерельна вода була достатньо чистою для пиття. Водосховище швидко наповнювалося, тому чисту воду з нього одразу закачували в міські водопроводи.
Якість води у White Rock Lake значно погіршилася у 1915 році, коли водосховищем активно почали користуватися для додаткових потреб: для купання, риболовлі, пальових будівель і т. д. Відтоді пити з водосховища можна було тільки ту воду, що пройшла термообробку. Попри всі намагання очистити воду – встановлення фільтрів, будівництво відстійників – так і не вдалося знову зробити її кришталево чистою.
З роками водосховище White Rock Lake більше не було потрібним як джерело води, воно почало цікавити далласців та гостей міста як туристичний об’єкт або просто гарне місце.
North Lake

До 1956 року місце, де розташовується водосховище North Lake, було звичайною чашоподібною долиною, яке використовувалося для сільського господарства. Проте після масштабної вирубки тієї ділянки на ній було розроблено резервуар-охолоджувач для електростанції Dallas Power and Light Company, який сучасники звикли називати водосховищем North Lake.
Починаючи з 1978 року водосховище почали використовувати для рибальства. Але назвати це заняття успішним було складно, адже вода у North Lake мала низький рівень поживних речовин, тому живим організмам виживати у ній було майже неможливо. Після цього водосховище почали використовувати любителі водних транспортних засобів, а прилеглий до водосховища парк забезпечував злітно-посадкову смугу для радіокерованих літаків.
Так і не віднайшовши його єдине правильне призначення водосховище North Lake закрили. У 2000 році його використання припинили через високу концентрацію амеб від температури води, що виходить із заводу. Відтоді озеро не підтримує жодні водні види спорту, катання на човнах або риболовлю.
McCommas Bluff Lock and Dam

Сучасний McCommas Preserve – приклад того, як виглядає справжня дика природа. Заповідник став місцем, яке десятиліттями ігнорується та проходить повз будь-які сучасні інновації. Коли про нього й говорять, то переважно згадують історії про місто-привид Трініті-Сіті, а також про те, що тут найбільші показники злочинності в Далласі. Проте так було далеко не завжди.
У давнину на місці McCommas Preserve таборували індійські племена. Вони мали свої власні човни, а тому мріяли займатися підприємницькою діяльністю та доставляти товари до Далласа. Перешкоджали їм у цьому круті вигини річки Трініті. Тому вони побудували дамбу та шлюзи – McCommas Bluff Lock and Dam. Проте їхні великі мрії про судноплавство так і залишилися мріями, а територія біля річки, де й досі знаходяться дамба та шлюзи, стала місцем прогулянок всіх містян. Тут вони можуть залишитися сам на сам з природою та відірватися від повсякденних турбот.
Lake Ray Hubbard

Далласька штучна водойма Lake Ray Hubbard була створена у 1967 році. Вона була необхідна місту для того, щоб служити резервуаром для греблі Рокволл-Форні на східній розвилці річки Трініті. Спочатку її називали Lake Forney на честь одного з техаських міст, проте згодом водосховище перейменували відповідно до імені людини, яка очолювала систему парків та відпочинку в Далласі – Рея Габбарта.
Мешканці Далласа проводили багато часу на місці водосховища ще задовго до його появи. Їх приваблювала особливість місцевого ландшафту – улоговина, яку сприймали як зону відпочинку та називали The Bottom. Довгі роки локація вважалася ідеальним місцем для пікніків та кемпінгу. Проте не менш популярним стало і водосховище. Воно охоплює площу 22 745 акрів і має максимальну глибину сорок футів. На дні північної частини водойми розташовується значний запас деревини, що став кормом для багатьох видів риб. Через це до Lake Ray Hubbard приїжджають переважно для того, щоб зайнятися риболовлею. Проте тут цікаво кататися на човнах та яхтах, а також просто засмагати.
Плавати у водосховищі заборонено, тому навіть покататися на водних лижах дозволяють тільки тим, хто впевнено стоїть на ногах та має досвід у цій справі.
Lake Tawakoni

Водосховище Lake Tawakoni було створене 1960 році у зв’язку з тим, що для Далласа потрібно було забезпечити ще одне джерело води. Назва водойми походить від індіанського племені Tawakoni, що колись проживало в цій частині штату.
Водосховище використовували за призначенням до 2002 року, поки поруч з його територією не було відкрито парк. Відтоді місцевість викликає інтерес виключно багатствами своєї живої природи. Так, наприклад, у 2007 році про Lake Tawakoni писали у багатьох американських ЗМІ як про місце, де знайшли гігантську павутину. Вчені довели, що її плетінням займалися тисячі павуків Tetragnatha guatemalensis. Крім цих членистоногих, навколо водосховища проживають сотні інших представників фауни: червоні та сірі лисиці, рисі, койоти, опосуми, черепахи, жаби, змії, єноти, бобри, білки, броненосці, норки та білохвостий олень. Тому для того, щоб принаймні трохи наблизитися до природи, містяни часто відвідують цей парк.
Доволі цікавими є й ті види відпочинку, якими можна зайнятися біля водосховища Lake Tawakoni. Тут можна і поплавати, і порибалити, і покататися на гірських велосипедах. Ті містяни, що можуть виділити на відпочинок декілька днів, приїжджають сюди з наметами та залишаються на ніч, щоб зранку зустріти світанок.
Джерела:
